Мамед Алієв
Алієв Мамед Алі огли (азербайджанською: Əliyev Məmməd Əli oğlu, 9 вересня 1934 3 листопада 2004) був нагороджений орденом «Знак Пошани», нагрудним знаком «Почесний залізничник» СРСР та званням «Ветеран праці».
Життя
Мамед Алієв народився 9 вересня 1934 року в Дівічі, яке на той час входило до складу Азербайджанської РСР, а нині відоме як Шабранський район Азербайджану. Він виріс у родині з глибоким корінням і традиціями в регіоні; його батько, Кербалаї Устад Алі, був шанованою людиною, відомою своєю працею будівельника. Він спеціалізувався на будівництві будинків і залізниць професії, яку високо цінували місцеві жителі, адже будівництво на той час відігравало важливу роль у розвитку інфраструктури та підтримці добробуту громади.
Освіта
У 1959 році Мамед Алієв вступив до Бакинського залізничного технікуму, який закінчив у 1963 році, здобувши кваліфікацію техніка з експлуатації залізниць. У 1964 році він був прийнятий до Ростовського інституту інженерів залізничного транспорту, де у 1971 році здобув ступінь інженера з експлуатації залізниць. У 1975 році він закінчив курси підвищення кваліфікації для керівних працівників залізничного транспорту в Москві.
Кар’єра
З 1962 по 1968 рік Мамед Алієв був призначений начальником залізничної станції Насосна, нині відомої як селище Зейналабдіна Тагієва.
У серпні 1968 року його було переведено на посаду начальника залізничної станції Дівічі, яку він займав до 2000 року.
Таким чином, розпочавши свою кар’єру у 1950 році як звичайний залізничник, він піднявся по службі та обіймав посаду начальника станції Дівічі з 1962 по 2000 рік, що стало довгою та визначною кар’єрою в галузі залізничних перевезень.
Нагороди
28 лютого 1974 року указом Президії Верховної Ради СРСР Мамеда Алієва було нагороджено орденом «Знак Пошани».
31 січня 1984 року його було нагороджено медаллю «Ветеран праці».
31 жовтня 1984 року наказом міністра шляхів сполучення СРСР М. С. Конарьова його було удостоєно нагрудного знака «Почесний залізничник».
У різний час він отримав понад 20 почесних грамот від міністерств шляхів сполучення як СРСР, так і республіки, а також від обласного партійного комітету.
Публікації
Книги:
- “Adın işığı” Aydın Tağıyev, 1998
- “Eldən soruş” 2001
Газети:
- İqtisadi ğöstəricilər Vışka qəzeti , 20 Dekabr 1973
- Ratsionalizatorskoe predlojenie Vışka qəzeti 25 Iyun 1976
- Ratsionalizatorskoe predlojenie Vışka qəzeti 20 Sentyabr 1976
- Ratsionalizatorskoe predlojenie Vışka qəzeti 12 Oktyabr 1978
- Vaqonlardan səmərəli istifadə Bakı qəzeti 27 Noyabr 1978
- Ali sovet sədrinin fərmanı Kommunnist qəzeti 18 Fevral 1984
- Dəmiryolçu ənənəsi Trud qəzeti 16 Noyabr 1985
- “Bu dünyadan qatarlar gedər...” Xalq qəzeti 4 Iyun 1999
- “ВАГОНАМ-ПОЛНУЮ НАГРУЗКУ” Vışka qəzeti 1 Fevral 1977
Щороку цінні статті про Мамеда Алієва публікувалися в місцевих районних газетах та в газеті «Азербайджанський залізничник».
Родина та смерть
Мамед Алієв мав 6 дітей та 16 онуків. Його дружина, Сельміназ Алієва Шамседдін гизи (народилася 16 жовтня 1940 року, померла 5 лютого 2000 року).
Діти:
- Назіра Алієва народилася у 1958 році, має вищу інженерну освіту.
- Тахіра Алієва народилася у 1959 році, має вищу інженерну освіту.
- Камала Алієва народилася у 1962 році, має середню освіту.
- Сухейль Алієв народився у 1964 році, має вищу освіту з економіки та інженерії.
- Алі Алієв народився у 1966 році, має вищу освіту з інженерії та права.
- Фарід Алієв народився у 1970 році, має вищу освіту з економіки та права.
Розташування
Залізнична станція Шабран (Дівічі), де Мамед Алієв працював начальником з 1968 по 2000 рік.
Wikipedia
Читайте про Мамеда Алієва у Вікіпедії різними мовами:
1934 ∞